Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (3) | Реферативна база даних (5) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Гайда І$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 18 Представлено документи з 1 до 18 |
|||
| 1. | 
Гайда І. Є. Роль ультразвукового обстеження калитки та простати у виявленні причини чоловічого безпліддя: два випадки обструктивної азооспермії [Електронний ресурс] / І. Є. Гайда, Ю. А. Іванів // Променева діагностика, променева терапія. - 2012. - № 2-3. - С. 42-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pdpt_2012_2-3_11 | ||
| 2. | 
Трутяк І. Особливості сучасної бойової хірургічної травми [Електронний ресурс] / І. Трутяк, І. Гайда, І. Богдан, Г. Прохоренко, В. Медзин // Праці наукового товариства ім. Шевченка. Медичні науки. Лікарський збірник. - 2015. - Т. 41, Т. 26. - С. 109-116. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pntsh_lik_2015_41_26_13 | ||
| 3. | 
Трихліб В. І. Рівень захворюваності на хвороби, які належать до Х-класу, у мобілізованих під час перебування у навчальних центрах ОК "Захід" [Електронний ресурс] / В. І. Трихліб, Г. В. Осьодло, С. Л. Литовка, С. І. Ткачук, В. О. Гондарук, О. В. Барсук, І. М. Гайда, В. П. Майданюк, М. І. Омеляшко, К. С. Рихальська // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2015. - Вип. 44(2). - С. 348-356. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2015_44(2)__57 | ||
| 4. | 
Трихліб В. І. Захворюваність на гострі інфекції верхніх дихальних шляхів множинної або невизначеної локалізації серед цивільного населення України [Електронний ресурс] / В. І. Трихліб, В. І. Задорожна, В. Р. Шагінян, С. І. Ткачук, І. М. Гайда, В. П. Майданюк, Н. І. Оперчук // Інфекційні хвороби. - 2015. - № 4. - С. 27-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/InfKhvor_2015_4_6 Здійснено аналіз захворюваності на гострі інфекції верхніх дихальних шляхів множинної або невизначеної локалізації серед дитячого населення України. Встановлено деякі особливості рівня захворюваності на ці інфекції в розрізі областей. | ||
| 5. | 
Трутяк І. Р. Характеристика ускладнень сучасної бойової хірурґічної травми [Електронний ресурс] / І. Р. Трутяк, І. М. Гайда, Г. А. Прохоренко, В. І. Медзин, Р. І. Трутяк // Acta medica Leopoliensia. - 2016. - Т. 22, № 3. - С. 50-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lmch_2016_22_3_11 | ||
| 6. | 
Сайко О. В. Гіпносугестивна терапія нічного енурезу у військовослужбовців, які захворіли в зоні збройного конфлікту під час проведення антитерористичної операції [Електронний ресурс] / О. В. Сайко, М. П. Лучкевич, І. Є. Гайда // Медицина неотложных состояний. - 2017. - № 2. - С. 123-127. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2017_2_16 Пряме навіювання гіпнозом було використано для лікування 12 військовослужбовців, у яких розвинувся нічний енурез у зоні збройного конфлікту під час проведення антитерористичної операції. Остаточний клінічний діагноз був встановлений після комплексного клініко-діагностичного обстеження. Використання психотерапевтичних методів лікування дозволило домогтися контрольованого утримання сечі в нічний час у більшості хворих і значно підвищити ефективність комплексного лікування. | ||
| 7. | 
Гайда І. О. Загальні принципи та методи стимулювання державної інноваційної політики Японії [Електронний ресурс] / І. О. Гайда // Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. Серія : Економічні науки. - 2015. - № 2. - С. 69-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvpusk_2015_2_12 | ||
| 8. | 
Савицький В. Л. Інфекційні захворювання органів дихання серед військовослужбовців під час проведення АТО [Електронний ресурс] / В. Л. Савицький, В. І. Трихліб, Г. В. Осьодло, С. І. Ткачук, І. М. Гайда, С. Л. Шариш // Військова медицина України. - 2015. - Т. 15, № 1. - С. 45-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vmuk_2015_15_1_12 | ||
| 9. |
Гудима А. А. Основні напрями організації і надання невідкладної медичної допомоги при масових ураженнях [Електронний ресурс] / А. А. Гудима, І. М. Гайда, Ю. Є. Скуратівський, Ю. І. Сушко // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2013. - Вип. 38(1). - С. 9-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2013_38(1)__4 | ||
| 10. |
Осьодло Г. В. Епідеміологічні й терапевтичні аспекти небойової патології у мобілізованих військовослужбовців та учасників АТО [Електронний ресурс] / Г. В. Осьодло, В. І. Трихліб, С. І. Ткачук, І. М. Гайда, В. П. Майданюк, Л. П. Антоненко, С. М. Прокопчук, І. М. Шевага, С. О. Іванов, Н. В. Пода // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2015. - Вип. 43. - С. 225-234. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2015_43_28 Проаналізовано результати статистичної звітності щодо захворюваності, структури та підходів до лікування хронічних дифузних захворювань печінки (ХДЗП) у військовослужбовців. Показано, що ХДЗП займають друге рангове місце у структурі хвороб органів травлення серед офіцерів і військовослужбовців контрактної служби, третє місце - серед військовослужбовців строкової служби, та впродовж 10-річного статистичного ряду рівень захворюваності на ХДЗП збільшився в 1,2 разу. У структурі ХДЗП серед офіцерів і військовослужбовців контрактної служби переважає хронічний гепатит невірусної етіології, а серед військовослужбовців строкової служби - хронічний вірусний гепатит. Для лікування ХДЗП як вірусної (у 76,9 % хворих), так і невірусної етіології (у 67,3 % хворих) використовували есенціальні фосфоліпіди, урсодезоксихолеву кислоту та їх поєднання. | ||
| 11. |
Трутяк І. "Damage control" – технологія вибору для зменшення летальності й ускладнень при бойовій хірургічній травмі [Електронний ресурс] / І. Трутяк, І. Гайда, Г. Прохоренко, А. Сельменський, Н. Калинович // Праці наукового товариства ім. Шевченка. Медичні науки. - 2017. - Т. 50, № 2. - С. 55-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pntsh_lik_2017_50_2_7 | ||
| 12. | 
Гайда І. М. Особливості структури та перебігу сучасної бойової травми у військовослужбовців Збройних Сил України [Електронний ресурс] / І. М. Гайда, М. І. Бадюк, Ю. І. Сушко // Патологія. - 2018. - Т. 15, № 1. - С. 73-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2018_15_1_14 Цель работы - изучить уровень и структуру боевых повреждений у военнослужащих Вооруженных Сил Украины в условиях боевых действий. Приведены результаты анализа структуры и характера современной боевой травмы у 954 военнослужащих, участников антитеррористической операции, находившихся на лечении в Военно-медицинском клиническом центре Западного региона (ВМКЦ ЗР). У большинства раненых - 583 (61 %) - состояние на момент поступления на лечение в ВМКЦ ЗР оценено как легкое. В тяжелом состоянии на лечение поступило 94 (10 %) раненых. У 277 (29 %) раненых состояние на момент поступления на лечение оценено как средней степени тяжести. Наиболее длительный срок лечения отмечен у пациентов с тяжелыми ранениями - в среднем 36,6 суток. Продолжительность лечения у пациентов с ранением средней степени тяжести составляла 21,8 суток. При ранении легкой степени продолжительность лечения составляла 24,2 суток. Установлено, что наибольшую долю среди ранений составляют ранения конечностей - 52 % (496 раненых). Из общего количества пациентов (954 человека) 6 (0,6%) умерли. Летальные исходы обусловлены тяжелыми ранениями: минно-взрывное ранение тяжелой степени (2 пациента), сочетанное огнестрельное ранение (3 пациента), огнестрельное ранение головы (1 пациент). К военной службе после лечения возвращены 604 (63,3 %) пациента без изменения категории годности; 344 (36,1 %) пациента по состоянию здоровья признаны не годными к военной службе. Выводы: в структуре ранений наибольший удельный вес составили ранения конечностей - 52,0 %: верхних - 41,2 %, нижних - 58,8 %. Современная боевая травма требует длительного периода лечения и реабилитации, который при тяжелых ранениях составляет в среднем 36,6 суток. Лечение современной боевой травмы не может быть отделено от реабилитационных мероприятий. Поэтому лечение и реабилитация военнослужащих является актуальным вопросом, который стоит сегодня не только перед военной, но и гражданской медициной и службами социальной защиты. | ||
| 13. |
Бадюк М. І. Обгрунтування моделі медичної реабілітації військовослужбовців [Електронний ресурс] / М. І. Бадюк, І. М. Гайда // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2017. - Вип. 49(2). - С. 3-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2017_49(2)__3 | ||
| 14. | 
Сайко О. В. Аналіз смертності від мозкових інсультів в ангіоневрологічному відділенні Військово-медичного клінічного центру Західного регіону з 2013 по 2017 рік [Електронний ресурс] / О. В. Сайко, Б. В. Задорожна, І. Є. Гайда // Міжнародний неврологічний журнал. - 2018. - № 8. - С. 6-9. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2018_8_4 Мета дослідження - вивчення динаміки показників загальної смертності хворих із мозковими інсультами (МІ) із 2013 по 2017 рік, госпіталізованих в ангіоневрологічне відділення та розміщених у відділенні реанімації та інтенсивної терапії клініки нейрохірургії та неврології Військово-медичного клінічного центру Західного регіону. Проаналізовано 57 історій хвороби пацієнтів із фатальним наслідком від МІ. Проведено оцінку показників загальної летальності з 2013 по 2017 рік. У порівнянні з 2013 та 2017 рр. відмічено зниження смертності від МІ на 4,5 %. Найбільша кількість померлих від МІ була у 2013 р. Фоном фатальних МІ в обох підгрупах хворих була гіпертонічна хвороба у поєднанні з атеросклерозом судин головного мозку, цукровим діабетом, ішемічною хворобою серця, миготливою аритмією. Причиною смерті в даної категорії хворих був набряк-набухання головного мозку з вторинним ішемічним ураженням стовбурових структур внаслідок компресійно-дислокаційного синдрому. У 13 хворих на конкуруюче захворювання, які померли, був інфаркт міокарда. У 9 хворих МІ був повторним. У 7 пацієнтів смерть настала упродовж першої доби у зв'язку з тяжкістю перебігу інсульту через декомпенсацію мозкового кровообігу, набряк-набухання головного мозку та наявності тяжкої супутньої соматичної патології. Висновки: кількість померлих від інсультів - 57, розтинів - 40. Найвища смертність від МІ була у віковій групі понад 70 років. Загальна смертність від МІ становила 11 %. З пригніченою свідомістю аж до сопору померли 12 (21 %) хворих, з мозковими комами - 45 (79 %). Смертність у чоловіків від МІ переважала в 4,7 разу аналогічний показник у жінок. Розбіжність клінічного та патологоанатомічного діагнозів була у 2 випадках.Мета роботи - вивчення динаміки показників загальної смертності хворих із 2013 по 2017 рік із мозковими інсультами, госпіталізованих в ангіоневрологічне відділення та розміщених у відділенні реанімації та інтенсивної терапії клініки нейрохірургії та неврології Військово-медичного клінічного центру Західного регіону. Опрацьовані 57 історій хвороби пацієнтів із фатальним наслідком від мозкового інсульту. Проведений аналіз показників загальної летальності з 2013 по 2017 рік. Порівняно з 2013 та 2017 роками відмічається зниження смертності від мозкового інсульту на 4,5 %. Найбільша кількість померлих від мозкових інсультів була у 2013 році. Фоном для обох підгруп фатальних мозкових інсультів були гіпертонічна хвороба в поєднанні з атеросклерозом судин головного мозку, цукровим діабетом, ішемічною хворобою серця, миготливою аритмією. Причиною смерті в даної категорії хворих були набряк-набухання головного мозку з вторинним ішемічним ураженням стовбурових структур внаслідок компресійно-дислокаційного синдрому. У 13 хворих, які померли, конкуруючим захворюванням був інфаркт міокарда. У 9 хворих мозковий інсульт був повторним. У 7 пацієнтів смерть настала упродовж першої доби у зв'язку з тяжкістю перебігу інсульту через декомпенсацію мозкового кровообігу, набряку-набухання головного мозку та наявності тяжкої супутньої соматичної патології. Висновки: кількість померлих від інсультів - 57, розтинів - 40. Найвища смертність від мозкового інсульту була у віковій групі понад 70 років. Загальна смертність від мозкових інсультів становила 11 %. З пригніченою свідомістю до сопору померли 12 (21 %) хворих, з мозковими комами - 45 (79 %). Смертність у чоловіків від мозкових інсультів була більшою в 4,7 раза, ніж у жінок. Розбіжність клінічного та патологоанатомічного діагнозів була у 2 випадках. | ||
| 15. | 
Трутяк І. Р. Особливості ускладнень сучасної бойової хірургічної травми живота [Електронний ресурс] / І. Р. Трутяк, І. М. Гайда, Г. А. Прохоренко, В. І. Медзин, Р. І. Трутяк // Галицький лікарський вісник. - 2016. - Т. 23, число 3(3). - С. 67-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2016_23_3(3)__26 Мета роботи - аналіз перебігу травматичної хвороби у поранених з бойовими пошкодженнями органів черевної порожнини (ЧП) та обгрунтування причин ранніх і пізніх ускладнень. У 55-ти (3,5 %) із 1566-ти пацієнтів з бойовою хірургічною травмою, які лікувались у Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону, були поранення та пошкодження органів ЧП. Пацієнти поступали в результаті медичної евакуації повітряним і наземним транспортом із II та III рівнів надання медичної допомоги, де їм було виконано невідкладні операційні втручання та проведено терапію травматичного шоку і крововтрати. 6 (10,9 %) пацієнтів відразу після евакуації було госпіталізовано у відділення інтенсивної терапії та реанімації. У 20-ти (36,3 %) пацієнтів з бойовими пораненнями і пошкодженнями органів ЧП було 50 ускладнень травматичної хвороби. Всі ускладнення поділили на 2 групи: прогнозовані ускладнення й ускладнення, яких можна було б уникнути. Прогнозовані ускладнення - постгеморагічна анемія, гіпопротеїнемія, синдром абдомінальної компресії, інфікування післяопераційної рани та післяопераційні грижі після програмованих релапаротомій, плевролегеневі ускладнення після поєднаної торакоабдомінальної травми, інфекційно-запальні процеси сечовидільної системи, які спричинені тривалою постійною катетеризацією сечового міхура. Ускладнення, яких можна було б уникнути, залежали від термінів евакуації, рівня підготовки медичного персоналу щодо лікування бойової хірургічної травми, матеріально-технічного забезпечення та виконання адекватного обсягу лікування на відповідному рівні медичної допомоги. Висновки: особливості поранень сучасною високоенергетичною зброєю, пізня евакуація, тривалий період стабілізації життєво важливих функцій організму, неадекватна корекція крововтрати та гіпопротеінемії, неоптимальний вибір обсягу першого операційного втручання, недостатня підготовка медичного персоналу щодо лікування бойової хірургічної травми та недостатнє матеріально-технічне забезпечення є чинниками ризику розвитку ускладнень травматичної хвороби у поранених з пошкодженнями органів ЧП. | ||
| 16. |
Гайда І. М. Роль ранньої діагностики психологічного стану учасників АТО у виборі необхідних реабілітаційних заходів [Електронний ресурс] / І. М. Гайда, М. І. Бадюк // Військова медицина України. - 2018. - Т. 18, № 1. - С. 128-132. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vmuk_2018_18_1_22 | ||
| 17. |
Гайда І. М. Обґрунтування інтеграційно-координаційної моделі медичної реабілітації учасників бойових дій на регіональному рівні [Електронний ресурс] / І. М. Гайда // Військова медицина України. - 2017. - Т. 17, № 3-4. - С. 23-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vmuk_2017_17_3-4_5 | ||
| 18. | Сайко О. В. Динаміка адаптивних порушень у лікарів військового мобільного госпіталю при виконанні обов’язків в умовах збройного конфлікту [Електронний ресурс] / О. В. Сайко, І. П. Зосимчук, І. Є. Гайда // Сучасні аспекти військової медицини. - 2019. - Вип. 26(1). - С. 46-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Savm_2019_26(1)__6 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |